З 1894 року вступила в експлуатацію вузькоколійна залізниця Ворожба - Середина Буда (нині станція Зернове), яку в 1915 році перебудували на широку колію. Акціонерне товариство Московсько-Києво-Воронезької залізниці на початку 90-х років побудувало на Ворожбянському вузлі паровозо-вагонні майстерні. Економічне значення вузла зростало. Вивозився, головним чином хліб, довозилися вугілля матеріали, сіль тощо.

В 1888 році на кошти Харково-Миколаївської і Курсько-Київської залізниць, збудована нова будівля вокзалу станції Ворожба. За проектом німецького архітектора Юргенца, яка збереглася до нашого часу. Останній поточний ремонт вокзалу був здійснений у 1998 році.

...Після закінчення громадянської війни на ворожбянскому залізничному вузлі почалися відновні роботи. Проводилися вони в тяжких умовах. Але, не дивлячись на це, вже в кінці відновного періоду залізничний вузол працював на повну потужність. Тут приймалося і звідси відправлялося вантажів більше, ніж в 1913 році. Так,протягом 1925—1926 років на станцію прибуло 18,4 тис. тонн вантажів, а було відправлене —41,4 тис. тон.
Вокзал станції Ворожба по об’єму виконуваної роботи віднесений до ІІІ-го класу і за умовами процесу утворення пасажиропотоку являється транзитним. Із вокзалу станції можна виїхати на чотири напрямки - Київ, Харків, Вороніж, Оршу. За добу в середньому протягом року із вокзалу відправляється 450 пасажирів. Станція Ворожба - дільнична, за об’ємом виконуваної роботи віднесена до 1-го класу, і являється міждержавною стиковою, передаточною станцією на Московську залізницю.

Наприкінці XIX та на початку XX століть по лінії Ворожба - Київ були споруджені станції: Путивль, Грузьке, Конотоп, Бахмач, Плиски, Крути, Ніжин, Носовка, Кобижчі, Бобровиці, Бобрик і Київ. У бік Курська: Волфине, Глушково, Корнєво, Колонтаївка, Артаково, Льгов, Лукашовка, Дьяконово і Курськ. Зазначення залізничної станції Ворожба, яка через деякий час стала вузловою, зростало. Становлення і розвиток станції Ворожба внесли суттєві зміни в розвиток економіки краю. До проведення Курсько-Київської залізниці Білопілля служило місцем збору борошна, жита вівса. Житнє борошно із довколишніх міст розходилось частково по Сумському і Лебединському повітах, на місцеві винокурні заводи та відправлялося в місто Глухів Чернігівської губернії. За ними приїздили із-за Десни, Великоросії. Пшеничне борошно і овес направлялось також на Північний Захід - в Чернігівську, Вітебську губернії. Частина вівса знаходила собі збут ще в Кременчузі, а жито - на Дону.

Після проведення Курсько - Київської залізниці характер і обсяг торгівлі міста Білопілля змінився. Якщо раніше торгівля йшла з Глуховом, а звідти - за Десну й далі, то тепер із Білопілля продукція відправлялася по Курсько-Київській залізниці. Основна маса зерна експортувалася за кордон - у Прусію.

Загальний розвиток капіталізму в Росії і, як одна із складових цього процесу - інтенсивне залізничне будівництво, призвели до значних змін залізничного вузла Ворожба. Навколо станції росло залізничне селище. В 1987 р. в ньому налічувалося 557 чол. Незрівнянно збільшувались пасажирські перевезення. Нагально постало питання про будівництво приміщення нового вокзалу. В кінці XIXст. розпочалось його спорудження, а вже влітку 1898 р. новий вокзал станції Ворожба освятили й урочисто відкрили.

Вокзал збудований за проектом архітектора Юргенца. Будівля вокзалу мала два фасади: східний і західний. В одному крилі вокзалу розміщувався зал очікування, в іншому - ресторан.

В крайній правій частині східного фасаду розташовані технічний відділ та митний пост. В крайній лівій частині західного фасаду розташовані кабінети начальника станції, замісника начальника станції, чергового по вокзалу, бухгалтерія та зал проведення планових інструктажів. В центральній частині вокзалу розташовані квиткові каси та відділення ЕКСПРЕСбанку. З усього видно що автор проекту, архітектор Юргенц намагався створити споруду з перспективою на майбутнє, що не тільки тодішнім, а й прийдешнім поколінням було тут зручно, комфортно. Зараз цей чудовий архітектурний витвір є окрасою міста і посідає чільне місце вокзалів України.